Передмова

Словник української мови XVI – першої половини XVII ст. створює група наукових працівників відділу української мови Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України.

Ця лексикографічна праця хронологічно продовжує двотомний Словник староукраїнської мови XIV–XV ст., укладений у тій самій установі під проводом проф. Лукії Гумецької та опублікований у 1977–1978 роках.

---

Роботу над Словником української мови XVI – першої половини XVII ст. почали 1975 року з виявлення, аналітичного дослідження й добору пам’яток, які мали ввійти в канон джерел майбутнього словника.

Протягом трьох років в архівах та рукописних відділах бібліотек України (Києва, Львова, Харкова, Одеси, Чернівців, Ужгорода), Росії (Москви, Санкт-Петербурга), Литви (Вільнюса) працювали:

Мовний аналіз пам’яток здійснювала також проф.

---

У доборі матеріалу авторському колективові надавали допомогу вчені інших наукових осередків:

---

У 1978–1981 роках авторський колектив, поповнений молодими співробітниками, здебільшого розписував пам’ятки та створював картотеку, яку поповнювали й у наступні роки, уже укладаючи словникові статті, адже виявлені були не відомі раніше джерела. Усього картотека налічує понад 750 тисяч карток-цитат. Над її створенням працювали:

У підготовці картотеки в різні періоди брали участь

Студенти філологічного факультету Львівського університету імені І. Франка

---

Паралельно була опрацьована інструкція для укладання Словника, у якій подані його засади. На основі згаданої інструкції сформований та опублікований пробний зошит, що став підставою для широкої наради, яка відбулася 1983 року за участю мовознавців Києва, Менська, Москви, Ужгорода, Тернополя, Львова та інших міст.

Безпосередню роботу над Словником почали 1982 року й вона триває дотепер. За попередніми даними, обсяг Словника становитиме понад 400 друкованих аркушів і міститиме понад 40 тисяч слів.

Укладаючи Словник, автори користувалися допомогою наукових консультантів:

Рецензували різні випуски Словника

Роботу лексикографічної групи на всіх етапах очолював провідний науковий співробітник Дмитро Гринчишин. З 2010 року відповідальний редактор Словника – провідний науковий співробітник Марія Чікало, наукове редагування здійснює провідний науковий співробітник Ганна Войтів.

До редакційної колегії Словника в різні часи належали

Редакторами Словника були

Статті до Словника української мови XVI – першої половини XVII ст. укладали:

Наталія Багнюк

Лисичий – личитисѧ, малобачный – масличный, моргъ – мосіондзовий; мысль; мѣра – мѣсто; набытисѧ – навѧзовати

Ганна Войтів

Збавенє – злечитисѧ, зловенє – злодѣй, легкомыслность – леживати, медикаментъ – мирянинъ, моцне – моченѧ

Дмитро Гринчишин

Зъ – зъєдночатися, ку – кулька, купленый – кюфаръ

Роман Гринько

Д – добрій, заслуга – затворят

Ганна Дидик-Меуш

Иродъ – историчный, лежня – лисица, масло – меденый, молъ – моргунъ; мы; намовитися – напасти

Уляна Єдлінська

Бурный – бялый, вомалѣ – вправѣ, впрашати – вьюнъ, ку – кулька, купленый – кюфаръ

Ольга Заневич

молити – молчачий; москаликъ – моцаръ; мочи; мывальницѧ – мысливство; набавити – набыти, наказанє – намовити

Олександра Захарків

Азбука – апостолъ, готованє – ґ, и – изгудливъ

Розалія Керста

А – азали, вымагати – выпродати, выпросити – вѣдно, вѣрный – вѳундованьє

Богдана Криса

Безъбоженство – благий

Ольга Кровицька

Вѣдокъ – вѣкъ, зливати – злобѣтисѧ, к – которыйсь, личко – луска, м – мало, мойскій – молитель; мочити – мудрѣйший; мыслѧчый – мытний; набытисѧ – назбытъ

Мирон Онишкевич

Блуда – богуславецъ, богъ – бойный, вы – вылѣзти, которыйколвекъ – кторый, л – легковѣрны

Юрій Осінчук

Луциперъ – лѧчи, миса – мней, моцне – моченѧ, муж – музыцкий; мыто – мыша; мѣвати – мѣнѧющий; наймычка – накадити

Надія Осташ

Б – безъ, власне – воляти, вѣлготность – вѣрность, долина – дѧкъ, жовтобрухъ – жѧловати, замыслити – запрагнути, злодейски – злоєреченіє, зложыти – знакомый, история – июнь

Роман Осташ

Боклага – боѧчися, в – весъной, ж – жовотъ, з – замылѧти, запрашати – заслонѧтисѧ, затвръдилый – заѳорати, зъєдноченє – зѧть

Лев Полюга

Брада – братя

Євген Редько

Нагабанє – назбытъ

Марта Сенів

Благо – блощица, г – государъ, знакъ – зшити

Ольга Тріль

Медикаментъ – меринъ, миса – мней

Ольга Федик

Апостолский – аѳинѧны, бурный – бялый, вомалѣ – вправѣ, добро – домище

Ірина Черевко

І – іюнь, кулько – купленина, мнейший – моавитѧнка, мова – мой; муй – муръ, мыслити; мѣстоименіє – мѧтка; названє – наймъ

Марія Чікало

Брацало – бурнатный, весь – власатый, впрашати – вьюнъ, е – еѳіопы, зложенє – зложити, издавати – иродовъ, медикаментъ – меринъ

Електронну версію Словника української мови XVI – першої половини XVII ст. створює дослідницька група у складі лексикографів Наталії Багнюк і Євгена Редька та розробника сайту, програміста Михайла Свистуна.