СУМ 16-17 ст.

Молестованый

(дієприкм., стп. molestowany)
(якому надокучають, набридають) мучений: мѣ́стѡ выдхнє́нѧ и ѡ(т)почи́нкꙋ, зáразъ бы́лємъ ѡ(т) мнѡ́гихъ єп(с)кóпїѣ моє́ѣ // Сщ҃єнникѡвъ, и Ієромонáхѡвъ соллѣцитовáный и молєстовáный пи́л̾ными и́хъ прóз̾бами (Львів, 1645 Жел.Тр. 2 зв.–3).