Непокоїти, переслідувати: обавѧ́мысѧ, абы́стє мѣсто потѣхи дх҃овнои, о котóрой дѣєпи́съ повєдáєтъ, // нє шꙋкáли потѣхи тєлє́сной, тó єсть, абы́стє на(д) нами свѣ́цкими грє́чєской рєлѣй лю(д)ми, пєрєводи́ти нáсъ прáвомъ мѧтє́жити, трáпити, ни́щити, и оубόжити могли (Острог, 1598–1599 Апокр. 202–203).
