СУМ 16-17 ст.

Мѧкший

прикм.
(прикм.в.ст.)
М’якший, податливіший: тό штό на(д) Вόскъ бы́ло мѧ́кшєє, на(д) Жєлѣ́зо моцнѣйши(м) зостало (Київ, 1625 Злат.Н. 128).