1. (очищати від бруду водою чи іншою рідиною) мити : Рѣпѧ(к) є(ст) зѣлѧ добро и въжито(ч)но наваривши оу водѣ и главѫ мыи ни(м) и па(р)хы // въсѣ выганѧє(т). и въсѣ нєчи(с)то(с)ти вычищає(т) (ХVІ ст. УТ фотокоп. 8 зв.–9); лазнѧ лю́дїй мыєтъ а сáма в̾ калꙋ стóитъ (поч. ХVІІ ст. Крон. 66); А єсли сꙗ мꙗ дóткнєтъ своє́ю рꙋкóю, Внє́тъ єи мы́єтъ, ꙗ́къ ѡ(т) смєрдꙗ́чого гнóю (Київ, 1622 Сак.В. 50 зв.).
2. Зволожувати, орошати: Нeхáй жe вас хитро мир сeй нe полонить, ани прéлeсть до грєха нe зъводить, Ижe утѣкаєт, яко звѣрь из горы, и яко вода быстро минáєт воскори И скáлы и пѣски мыючи з высóка, так грѣшного слáва погибнeт до вѣка (к. ХVІ ст. Укр.п. 80).