1. (збирання мит, податків) митництво : Мы́тницкоє богáтство, згóла нє з̾ и́ншого чого зби́рано бывáєт̾, ты́л̾ко з̾ слєзъ оубóгихъ… Мы́тниц̾ство, єстъ ꙗкίйсь стáрый квасъ, застарѣ́лаѧ нѣ́ѧкаѧсь злость єстъ, ꙗкъ и лáкомство, и гдє кóлвєкъ мѣ́стцє займꙋ́єтъ, оупáдокъ тамъ и знищє́ніє чи́нит̾ (Київ, 1637 УЄ Кал. 726); Нє тáкъ далє́цє з̾ потрє́бы мы́тницство дєржáлъ, з̾ ѡ(т)ца и з̾ мáтки богáтъ бꙋ́дꙋчи Закхє́й, ꙗкъ и(ж) срєбролю́бєцъ и лáкомца былъ, на томъ бога(т)ствѣ нє пєрєставáлъ: а бóлшъ зóлота, и мáєтностїй зобрáти хотѧчи, з̾ мы́тницства бóлшити и(х) старáл̾сѧ (Там само, 732).
2. (випробування душі після смерті) митарство: Настꙋ́пѧт̾ бо на нáсъ… свѣтовлáдцы здра(д)ли́востєй: Мы́тництвъ пєрвѣ́йшїи оурѧ́дники, и словє́съ бадачѣ (Львів, 1642 Час. Слово 267); Кóждоє бо мы́тництво ѡсобли́выи грѣхи принóситъ єи: óвоє ѡбмовиска,… и при́сѧги, и клѧтвопрєстꙋ́пства, и порóжнихъ мóвъ, и шкарáдыхъ, и мáрныхъ слóвъ, и ѡбжи́рства збы́тнѧго (Там само, 268); (Там само, 268); алє жа(д)ны(м) спóсобо(м) ви́дѣти нє мóжє(м), имѣ(в)ши при сóбѣ мы(т)ни(ц)ство; гръдость, лáко(м)ство, нєнáвисть,… и иныи злы́и рѣчи (1645 УЄ № 32, 204 зв.).
