(зв’язує речення) (з’єднує частини складнопідрядного речення, приєднує підрядну умовну частину до головної) якщо ж, коли ж: Аще ли съхраните, блажени будете; аще ли преступите или в нераденіе обернете, то и сами узрите и отвѣть дасте пред Богомъ въ день судный (Перемишль, 1563 АрхЮЗР 1/VI, 52); Аще ли цр҃ко(в) прєслꙋшає(т), Да бꙋдє(т) ти яко язы(ч)ни(к) и мыта(р), Сирѣ(ч) яко погани(н) и явно грѣ(ш)ни(к) (Львів, 1609 ЛСБ 423); Аще ли и тебѣ нужда настоит от борения плоти, страстей и воздушных злобных духов поднебесных, к ним же нам брань гонза, и с сими калугери, аще не мощно и Дмитра занести ты же свою душу и мощи занеси (бл. 1610 Виш.Посл. до Княг. 236);
(у сполуч. и аще ли) і якщо ж, і коли ж: И аще ли у старомъ законе вещи тые отъ злата и сребра... и просто все церков̾ное начине почитано и покланяем̾ было и свято звано, то... все исполненіе хрістиянское таиности церковныя свято имѣти, честь і покланяніе воздавати (Супрасльський монастир, 1580 Пис.пр.лют. 55).
