(на малі частини) дрібно, мілко: киминъ… мѣлко толчєнъ и смѣшє(н) з бє(л)ко(м) ꙗичнымъ и прикладыває(м) ко отокꙋ очномꙋ (ХVІ ст. Травн. 137); прє(ди)рєчєнны… корєнь травно(и) мѣлко то(л)чє(н)… в ноздри єго пꙋскає(м) тогда чханїє твори(т) (Там само, 169).
СУМ 16-17 ст.