1. Благо; достаток: Сꙋ́тъ ты́жъ єщє пи́сма Грє́цкїи, ю́жъ ѡ(т)кри́тє проти́вныи Црк҃ви всхóднєй, ба и нѣ́што по(д)зóрны(х) Словє́нскихъ, при́мѣшѡкъ до Блч(с)ти́выхъ Книгъ, тє́ды… жє такіи жъ были, котóрыи за посѧгнє́ніємъ Кѡнстантінопóлѧ… длѧ дочáсного мѣ́нѧ ѡ(т)щєпилисѧ // были ѡ(т) Црк҃вє всхóднєй (Київ, бл. 1619 Аз.В. 278–279); Прєимѣ́тє(л)ство: всє що нáзвышъ и на(д)то в̾ выбóрности, в̾ положє(н)ю и в̾ мѣ́ню (1627 ЛБ 94); Ѡскꙋдѣвáнїє: Нєдостава(н)є, нє дóсытъ мѣ́ньє (Там само, 153).
2. Маєток, маєтность: А тоε мѣнѧ лεжи(т) до(м) и горо(д) строна εдна ива(н) колибака друга строна ма(ка)ровскоε прε(д) даховы(м) домомъ (Львів, 1582 Юр. 3 зв.).
СУМ 16-17 ст.