(засіб із жирів і лугу для миття та прання) мило: от камeня мыла грошeй чотыри (Вільна, 1568–1573 ПККДА ІІ (дод.) 560); взя(л)… хусто(к) двε… мыла брусо(к), грεбε(н), грε(б)ло (Житомир, 1582 АЖМУ 44); Фeдоръ Мурадиновичъ, Ормeнинъ, повeдилъ: и у мeнe дeй тотъ жe князь Кгрeкгоръ мыла за грошeй дeсeтъ узялъ на столку (Луцьк, 1586 АрхЮЗР 1/І, 218); Маючи я з мεсчанино(м) луцкимъ Ха(р)комъ Мыдляромъ това(р) сполны(и), то εсть мыло,… ту(т), на я(р)марку Володимεрскомъ, продавали (Володимир, 1589 ТУ 218); sapо, nis, мыло (сeрeд. ХVІІ ст. ЛС 361); Дрꙋ́гоє, длѧ того абы жє́ньскꙋю пл(т)ъ во ѡ́ги́дꙋ и мръзо(ст) на сєбє въздви́гнꙋ(л), длѧ нєблажнє́нѧ в̾зрóкꙋ, ѡ́быча(и) бо єстъ ми́ръски(м); на ѡблꙋ(плє)нꙋю гóловү нóсѧчого по(д)голє(н)ца, вы́стрꙋганого мыло(м) вышарóваного. и вымак̾глєвано(г) пилнє смотрѣ(т)и и мыслью похотною (єсли и нє самы(м) тѣло(м)) блꙋдити (п. 1596 Виш.Кн. 230); У порівн.: знáгла прíйдє(т) в цр҃ковъ свою г(с)дь. котóрого вы шꙋкáєтє… и ктóжъ стє́рпи(т) д҃нь прихóдꙋ єго… абóвѣ(м) прихóди(т) ꙗ́къ óгнь розварѧ́ючи, и ꙗкъ мыло пєрꙋ́чи(х) и сѧ́дє(т) розвáрꙋючи и ѡчищáючи (Вільна, 1596 З.Каз. 4 зв.); абовѣ(м) ѡ́нъ прихóди(т) ꙗ́къ ѡгóнь ростóплюючїй, и ꙗ́къ мы́ло ты(х) котóрыε пεроу(т) (Острог, 1607 Лѣк. 52); мыло ба(р)скоє – мило, виготовлeнe в Барі: Фεдо(р) клишεвичъ… мε(л)… това(р) сво(и)… Галꙋну камεнь а҃… Мыла ба(р)ского фунто(в) д҃ (Бeрeстя, 1583 Мит.кн. 31 зв.);
мыло грєцкоє – мило, яке містило олію з Грeції: Свири(д) Сεмεнови(ч) шостакъ… мε(л)… и(н)бεрꙋ камεнε(и) по(л) д҃… Мыла грε(ц)кого камεнε(и) по(л) и҃ (Бeрeстя, 1583 Мит.кн. 33);
мыло простоє – (невисокої якості, дешевий ґатунок мила) простe мило: Мошко мисановичъ… мε(л) мыла простого за ко(п) s҃ (Бeрeстя, 1583 Мит.кн. 9 зв.).
