(велика влада, сила, великий вплив) могутність: а скóро тєпє(р) з ними до згóды… пристꙋпи́шъ… и ввє́сь цвѣтъ, всю ѡ(з)дóбоу, всю слáвоу нарóду нáшого погáсиш… пáнства могоу(т)ства котóры(х) набыли про(д)ковє нáши (Острог, 1598 Ист.фл.син. 48); Ты же, костеле латынский,… пожер щастье, земного могутьства ухватив и от души возлюбив (1608–1609 Виш.Зач. 230); Ви́дѧчи злость нєпрáвдꙋ, в̾ Сєр(д)ци твоє́мъ тáйнє. Што бысь пєвнє в̾ могꙋ́тствѣ мóгъ вы́полнить ꙗвнє… зноси́ крє́ст свóй скромнє (Вільна, 1620 Лям.К. 21); Оповѣдено, ижъ звѣзди зъ неба спадутъ; тыи разумѣются – такъ свѣтныи, въ славѣ, въ могутствѣ велможи, яко тыжъ и знаменытіи духовныи въ Церкви, которая естъ небомъ земнымъ (Київ, 1621 Коп.Пал. 321); На тóтъ чáсъ жáдєнъ ѡ(т) прє(д)стоѧ́щихъ, нє вы́рвєтъ ѡ(т) мꙋчє́нїѧ,… ни богáтства достáтки ни могꙋ́тства пыхоты: алє тóє всє́ ꙗ́къ пóрохъ и пóпѣл̾ ѡ(т)гнáно бꙋ́дєт̾ (Львів, 1642 Час.Слово 266 зв.).
