2. Мова, вислови: вєлєрѣ́чїє, бє(з)мѣ(р)ноє // блєкотáньє, и ты(ж) ѡ вєли́ки(х) рє́ча(х) мов̾лє́ньє (1596 ЛЗ 36–37); изви́тїє слѡвє(с), штꙋ́(ч)ноє мовлє́(н)є, хитрость в мóвѣ (Там само, 50); Сисáроу нєвѣ́стїою роукóю ꙗгєли(с) заби́ла, тоє забитѧ Сисáры свои́хъ нóвый звы́чай воє(н)ный назывáєтъ нєзвыча(и)ный и нєслыхáнный то(т) мовлє́нѧ спóсобъ, прє(д)сѧвзѧтю нáшємоу бáрзо сли́чнє слоýжи(т) (поч. XVII ст. Проп.р. 302); Рєчє́нїє: Мовлє(н)є, слóвко, або діспꙋтáцїѧ (1627 ЛБ 109); плюгавоє мовленє – лайка: блѧдє́нїє, плюгáвоє мовлє́н̾є (1596 ЛЗ 29); Блѧдє́нїє:… вєлємóвство, плюгáвоє мовлє́н̾є, щєбєтли́во(ст) (1627 ЛБ 11).
