Мовляти | СУМ 16-17 ст.

1. Те саме, що мовити у 1 знач.: абóвѣ(м) памѧтáю и́жεсь то частокрóть мовлѧ́лъ, кг(д)ы́мъ тѧ напоми́нова(л) абы́сь до шкóлы ходи(л) (Острог, 1607 Лѣк. 109); ꙗмъ ти… въ скры́тости нѣчóго(м) нє мовлѧ́лъ (поч. XVII ст. Проп.р. 94); Ст҃мꙋ ѡ(т)цꙋ, єди́нъ мовлꙗлъ, З дх҃óвны(х), жє бы в такóй чє́сти смєрть памꙗта(л) (Київ, 1622 Сак.В. 43).

2. (що) (про молитву) мовити, проказувати: мл҃твы дарє(м)нє мовлꙗю(т) Бо тѣла лю(д)скиє покою в гробѣхъ нє маю(т) (1636 Лям. о пр. 5 зв.).

Cхожі слова: мовловати, мовити, мовлевати